Змінювати професію боляче, страшно чи необхідно?

Поділитись

Знаю, багатьох цікавить зміна професії. Хтось мріє про іншу посаду, бо в нього зросли кар’єрні амбіції. Комусь бракує драйву в житті і він шукає нову роботу. У когось нагрянули непередбачувані обставини й хочеш- не хочеш, а треба шукати нове місце під сонцем професійної реалізації. Незалежно від причини, усіх турбують питання як знайти цікаву роботу, як подати пробіли в резюме і як справитися зі страхом.

Про це пошуршимо із фантастичною Анною Полікарповою. Психологинею, тренеркою з розвитоку і гуру HR сфери. Більше про себе гостя розповість сама.

Дивіться або читайте інтерв’ю

Анно, давайте для початку познайомимося. Розкажіть свою історію, як ви змінювали свій вид діяльності.

Останні півтора року я повернулася до своєї першої професії та займаюся психологічними консультаціями. Я сама родом з Бердянська, там і почала розвиватися професійно, але в якийсь момент зрозуміла, що хочу більшого і вирішила переїхати у столицю. Мене не влаштовувало те, скільки я заробляю, тому вирішила шукати сфери, дотичні до психології, де можна було б заробляти більше і займатися тим, чим подобається. Я почала працювати як HR-спеціаліст в IT-компанії. У 2008 році нас наздогнала криза, а тому частину співробітників довелося звільнити. Таким чином я потрапила у компанію “Оболонь”, де пропрацювала 4 роки на керівній посаді. Потім я вирішила попрацювати на телеканалі СТБ, бо відчула, що бюрократія — це не моє. У цій компанії я пройшла шлях від спеціаліста з оцінки та навчання та керівника програм розвитку компанії. Останнім моїм місцем роботи був Oh my look та G. bar, в якому я була HR-директором три роки.


Як наважитися на зміну професії, якщо ми говоримо про кардинальну зміну? До прикладу, ви банкір, але розумієте, що ваше покликання — це дизайн?

Я думаю, що варто почати з чому. Чому ви хочете змінити свою професію? Є така техніка: “5 чому”. Ця техніка дозволяє копнути глибше і розібратися у причинах, чому ви насправді хочете змінити вид діяльності. Кожен з вас знайде свою відповідь. Важливо бути чесним з собою, відповідаючи на ці питання.

  • Перша категорія відповідей пов’язана з емоційним вигоранням чи фізичною втомою. Тут важливо спершу відпочити, а потім прийняти рішення.
  • Друга категорія – “мене не цінують на роботі або ж я не вмію робити так, щоб мене цінували на роботі”. В цьому випадку краще звернутися до психолога і пропрацювати цю тему.
  • Третя категорія пов’язана з тим, що займаєтеся не тим, чим подобається і хочете знайти себе. Тут важливо вміти чути себе і проаналізувати, що ви робите найкраще.
  • Четверта категорія пов’язана зі здоров’ям, коли ви не може більше їздити у відрядження чи працювати за ноутбуком. Подумайте про ті види діяльності, де ви можете застосувати свої вже набуті навички.
  • П’ята категорія питань може бути пов’язана з тим, хочеться змінити роботу у зв’язку з сімейним станом. Для прикладу ви молода мама, яка хоче соціалізуватися, але з дитиною це не завжди можливо. Тому ви шукаєте інших шляхів для самореалізації.

Ще хочу наголосити на двох критеріях: якщо людина постійно шукає інформацію і досліджує якусь тему, це знак, що потрібно змінювати професію і реалізовуватися у тому, що подобається. Важливим є й інший момент, коли ви не впевнені, яку професію хочете опановувати. Хорошою ідеєю є звернутися до коуча, який би допоміг вам з цим розібратися.

Анно, ви погоджуєтеся, що 99% людей на певних етапах свого життя не знають чого хочуть?

Є така зона свідомого хочу: вона така коротка (хочу, що всі рідні були здорові, на столі була їжа, у квартирі було світло). Також є потреба самореалізації: коли я знаю, чого я хочу і рухаюся до своєї цілі маленькими кроками. Тому більшість людей фокусуються на короткому “хочу”.

Як зрозуміти, що це саме той інтерес, який приведе, куди потрібно?

Поставте собі запитання: “Якими справами ви б займалися безкоштовно? Яку професійну інформацію ви читаєте найчастіше?” Проаналізуйте свою попередню діяльність і визначте, за що вас хвалили. Важливим є також взяття відповідальності: якщо ви готові на це наважитися, тоді й отримаєте максимум від своєї діяльності.

Розкажіть, будь ласка, як зрозуміти, що те, чим я займаюсь дійсно цікавить мене. Як влаштуватися на роботу без досвіду?  Як організувати цей перехідний період?

Спочатку я б вирішила для себе, наскільки довго я цікавлюся цим інтересом. Потім я знайшла б курси або школу, де могла б отримати базові навички, щоб зрозуміти, чи справді я кайфую від тих завдань та виду діяльності. Моїм третім кроком було б спілкування з людьми, які вже працюють у цій сфері. Я б поцікавилася у них, що їм подобається, а що ні у їхній роботі. Якби я змінювала професію, я б поставила конкретну ціль, яку хочу досягти та склала перелік компетенцій, якими маю володіти, як і де можу черпати нові знання, які знання з попередньої роботи зможу використати у новому виді діяльності. Також знайшла б собі куратора, який  мені підказував, що я правильно/неправильно роблю. Потім я б склала резюме і до вакансій писала мотиваційні листи, які засвідчують не лише моє бажання, але й намір працювати у даній сфері.


Який погляд працедавця на людину, яка 10 років працювала в одній сфері й вирішила змінити свій вид діяльності?

Все залежить від того, як ви себе подаєте. Обов’язково напишіть супровідний лист, в якому детально розкажіть, що і як ви робили. Важливим є також те, наскільки свідомим є намір людини щось змінювати та створювати щось нове.

Чи є вікові чи соціальні обмеження, коли пізно змінювати роботу?

Мабуть, 50/50. Наприклад, такі професії, як IT-спеціаліст чи журналіст вимагають постійного професійного навчання та розвитку. З віком нам важче адаптуватися і можливо ми не зможемо так швидко перекваліфікуватися. Тому після 50-ти важче знайти прогресивну роботу, але немає нічого неможливого.


Що зараз в Україні найбільше цінується на ринку праці?

Важливою є здібність швидко навчатися та вміння відпускати непотрібні знання. Також важливим є занурення у певну сферу і готовність постійно досліджувати глибинно певні теми.


Як краще подати пробіли у резюме?

Я думаю, що пробіли у резюме не варто подавати, їх краще пояснити. Важливішим є те, ким ви до цього працювали та до чого ви є готовими зараз. Якщо пробіл є досить великим (6-10 років), вкажіть те, чим ви займалися, можливо ви проходили курси чи займалися доглядом і вихованням дитини.


Що почитати про “синдром самозванця” і на що звернути увагу?

Це пов’язане з недооцінюванням людини. Тобто вона вважає, що їй потрібно працювати більше і більше, щоб заслужити повагу інших та схвалення інших людей. Для того, що визначити, чи справді ви себе недооцінюєте, вам варто проаналізувати те, як ви оцінюєте свою роботу і як її оцінюють інші.

Друзі, вам сподобалася стаття? Пишіть свої враження та інсайти у коментарях.

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.
Проходь наші майстер-класи!
детальніше
Долучайся до нашої спільноти!
детальніше
Купуй в нашому онлайн-магазині!
детальніше