Витончене мистецтво забивати на все (огляд книги)

admin
Поділитись

Привіт! Сьогодні почула фразу, яка мені дуже сподобалася: якщо ти це робиш, якщо ти про це пишеш – то має бути причина. Питання – для чого? Саме тому хочу почати огляд геніальної книги, яку ми читаємо в межах виклику “РІК СУПЕРКНИЖОК” – “Витончене мистецтво забивати на все” (паперова>>>електронна>>>>)Марка Менсона з переліку причин, чому її варто прочитати:)


Тому що ми забагато переймаємося

Погодьтеся, ми занадто багато часу і енергії витрачаємо на абсолютно непотрібні дурниці: переживання про те, хто що подумав, намагання всім сподобатися або показати, що в нашому житті все гарне і прикольне, нерозуміння інших або нерозуміння нас, намагання когось переконати в тому, що ми праві, або в тому, що ми кращі, ніж є насправді.

  • Ми переживаємо про те, що кудись не встигли, навіть якщо вже нічого не можемо змінити
  • Ми переживаємо про те, що досягли не всього, що хотіли або менше, ніж інші – навіть якщо зробили все, що могли
  • Ми переживаємо через невдачі, навіть якщо вони зробили нас сильнішими
  • Ми також переживаємо, що наше мислення не абсолютно позитивне, а життя – зовсім не ХЮГЕ:)))

Тому що ми думаємо, що проблеми – це погано

Ми можемо ставити цілі, думати про життя через 3 роки і уявляти щось дуже гарне, класне і круте. Проте, коли ми доходимо до діла, кори потрібно починати конкретно діяти ми так, чи інакше маємо проблеми і перешкоди на своєму шляху. І ми думаємо, що це дуже погано, що ми щось робимо не так і “ну чому нам так не щастить?”.

“Людей часто вчать притлумлювати свої емоції, особливо негативні…. що призводить до того, що люди відмовляються визнавати свої життєві проблеми. А якщо вони не вміють розв’язувати свої проблеми, то не вміють бути щасливими”


Тому що ми думаємо, що треба робити щось екстра щоб бути особливим

Усім своїми інстаграмами, фейсбуками, статусами, луками …. ми хочемо показати які ми унікальні і які ми особливі. Дівчата думають, що без косметики вони занадто посередні, а хлопці – без походу в барбер шоп мають неідеальний вигляд… Але прикол в тому, що це нас усереднює та робить дуже посередніми.

“Маленька купка людей, які справді досягають виняткових успіхів у чомусь, стають успішними не тому, що вірять у власну  “особливість”. Навпаки, вони доходять до вершини, бо просто схибнулися на самовдосконаленні. І ця схибленість походить саме від правильного переконання, що вони насправді зовсім не круті. Це анти-”особливість”. Люди, які в якихось справах стають крутими, стають крутими, бо розуміють, що зовсім не круті, а просто посередні, середнячки, але можуть бути значно крутішими

Ну що, я вас зацікавила прочитати книгу про розвіювання міфів про позитивне мислення, особливість кожного і позитивність проблем? Тоді кидаю ще кілька дуже крутих цитат цієї книги. Приємного читання та самовдосконалення:)


Забити – означає наплювати на всі найважчі випробування життя і просто робити своє. Існує витончене мистецтво забивати. І хоча це звучить трохи дивно… тут йдеться про найважливіше вміння: зосереджуватися на правильних речах і правильно визначати пріоритети. Вирізняти й обирати те, що реально важливо, а що – ні, спираючись на чітке розуміння власних цінностей. Це неймовірно важко.

Я серед людей, які готові подивитися поразці в пику і підсунути їй під носа середнього пальця. Людей, які забивають на труднощі й поразки, яких не збити з пантелику й не вивести з рівноваги. Людей, які просто сміються й далі роблять те, у що вірять. Бо знають, що це правильно. Вони забивають, але не на будь-що в житті, а на все, що в житті неважливе.

Проблема людей, які переймаються наліво і направо, наче роздають безкоштовне морозиво на дитячому святі, – проблема цих людей у тому, що вони не можуть знайти в житті нічого вартіснішого.

Боротьба визначає успіх. Наші проблеми породжують щастя, а разом з ним – кращі, просунуті проблеми. Бачите, це нескінченна спіраль, яка весь час піднімається. І якщо ви вважаєте, що в будь-яку мить вам можна буде зупинитися й не лізти вище, то, боюся, ви так нічого й не зрозуміли. Бо кайф у тому, щоб лізти.

Справжнє мірило самооцінки – не те, як людина сприймає власний позитивний досвід, а як вони сприймає досвід негативний. Той, хто має справді високу самооцінку, готовий чесно визнати негативні риси власного характеру. Люди, які будують свою самооцінку на власній правоті, не дають собі змоги вчитися на власних помилках. Їм важко прийняти нові перспективи. Значно корисніше – вважати, що ви не такий уже і розумний і багато чого не знаєте. Завдяки цьому вам вдасться уникнути залежності від забобонів і нічим не підкріплених переконань. Натомість легше буде вчитися й розвиватися. Бути постійно позитивним – це форма втечі, а не розв’язання життєвих проблем.

Самоусвідомлення схоже на цибулину. Має багато шарів, і що більше шарів ви знімаєте, то більше ймовірності, що почнете лити сльози в самий невідповідний момент.

Об’єктивна правда про вашу ситуацію не така важлива, як ваше бачення ситуації, ваш вибір, як вимірювати й оцінювати її. Проблем нам не уникнути, але значення проблем ми обираємо самі, обираючи, як про них думати, обираючи стандарти, за якими оцінювати їх.

Що більше відповідальності ми беремо на себе у власному житті, то більше влади маєте над ним. Відповідно, взяти відповідальність за власні проблеми означає зробити перший крок до їх вирішення. Люди часто не наважуються брати на себе відповідальність за власні проблеми, бо вважають, що бути відповідальним означає бути винним у тому, що маєш ці проблеми.

Але провина – це минулий час, а відповідальність – теперішній.

Як вам? Розкажіть в коментарях, що вас найбільше зачепило? 

Долучайтеся у  Спільноту Натхнення, де зможете знайти більше free роздруківок та майстер-класів для розвитку та здійснення мети!

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.
Проходь наші майстер-класи!
детальніше
Долучайся до нашої спільноти!
детальніше
Купуй в нашому онлайн-магазині!
детальніше