2
July 12, 2017
Привіт, друзі! Не хочеться вам нагадувати та і самій усвідомлювати, але половина 2017 року вже промайнула. Йой…
Можу сказати по собі, що літо є літо і я звісно розслабилася. Після відпустки важкувато вливатися в режим, кожного вечора хочеться гуляти, а не працювати… хочеться до озера чи моря, а не до книжок чи комп’ютера:) У вас теж таке є?
Хочу відразу наголосити, що це нормально у тому випадку, якщо ваші плани відкоректовані відповідно. Саме тому я завжди звертаю увагу на реалістичність планів. Бо нездійснені плани тільки пригнічують:(
Щодо мене: я все-таки намагаюся тримати себе в тонусі і тут мені дуже допомагає мій СУПЕР РІЧНИЙ ПЛАН, який слугує маленьким маячком, що допомагає у дні безпросвітної прокрастинації.. ха ха
Мені дуже подобаються слова Стіва Джобса, які ви напевно вже колись читали:
Ваш час обмежений, не витрачайте його, проживаючи чуже життя. Не попадайтеся на гачок віровчення, яке існує на уявленнях інших людей. Не дозволяйте поглядам інших заглушати свій власний внутрішній голос. І дуже важливо мати мужність слідувати своєму серцю та інтуїції. Вони, так чи інакше, вже знають, що ви дійсно хочете зробити. Все інше – другорядне. – Стів Джобс
Але не варто зациклюватися на обмеженості часу і панікувати – це тільки демотивує і навіть трохи лякає. В моменти виникнення відчуття, що час йде в нікуди, варто задати собі кілька питань:
Всі ми інколи зависаємо в рутині: щоденні листи і е-мейли, дрібні справи, мільйони повідомлень, дзвінків. Часто ми нічого не робимо і провтикуємо години, дні чи навіть роки. Дуже цьому процесу сприяють соціальні мережі. Ви задумувалися скільки часу ви проводите, листаючи сторінки фб чи інстаграму?
Тут важливо усвідомити, що рутина буде завжди, щоб ми не робили. Навіть живучи на острові, проводячи дні в блакитних лагунах на пару з кокосовим коктейлем… Так-так, випробувала на собі. Після певного періоду навіть це перетворилося на рутину, що не так вже й заворожує:)
Важливо, на скільки глибоко ти знаєш себе і як можеш себе замотивувати, зацікавити, розважити, надихнути. Не варто в цьому ділі надіятися на когось іншого. Звісно було би класно скинути цей обов’язково на когось і докоряти його за свою демотивацію, але я люблю автономію в цьому питанні.
Для цього знадобиться кілька додаткових інструментів:
Якщо ти не зсунулася з місця… значить щось йде не так. Або цілі поставлені не дуже реалістичні, або кульгає твоя мотивація. Подумай над тим, як можна це виправити. Нічого страшного в переоцінці цілей та створення нового плану немає.
До речі зараз я читаю цікаву книгу «Дивись уперед» і вже готую статтю про рекомандації авторів щодо створення життєвого плану людини. Досить цікавий підхід тому і хочу з вами поділитися. Ставте плюсик в коментарях, якщо актуально і цікаво про таке почитати.
Читайте також
Наші безкоштовні програми