Yogyakarta – місто хіппі

admin
Поділитись

“Don’t worry about a thing, Cause every little thing gonna be all right.”

Bob Marley

Yogyakarta – це місто в Індонезії, що знаходиться в Центральній Яві. Зразу потрібно підмітити, що Ява –  це один із великих острів в Індонезії, 98% населення є мусульмани, досить нетуристичний, як я вже писала.

Проте,  цей пост про феномен, що залишив на мені найбільший відбиток за весь час в Індонезії, точніше дав поштовх побачити як це буває, життя, що мріється, але не віриться.  І коли я повернусь, то перше куди я приїду, і де проведу найбільше часу – це  Джоджакарта.

DSC_1149DSC_1147

Якщо намагатися його описати, то це згусток творчості, легкості, щастя, посмішок, свободи і кохання. Це насправді місто студентське, тому насичене молодими різноманітними людьми, ентузіастами і енергетиками. Також, незважаючи на те, що  Центральна Ява вцілому нетуристична, тут досить багато іноземців, тому білих людей тут не жахаються і не переслідують))

DSC_1098

Маленькі вулички насичені різноманітними кав”ярнями, що також досить незвично. Вранці, прокинувшись знову таки під мусульманські молитви, що лунають над ще сонними містом,  можна приготувати тропічний сніданок з папаї, манго, ананасу чи рамбутану. Ще можна на велосипедику проїхатись до дуже затишного і недорогого вегетаріанського ресторанчику, де сніданок обійдеться не більше 2-х доларів.

Потім можна піти і на каву. Найулюбленіший заклад Pasta Warung має більш як 25 видів кави і гарячого шоколаду по 1,5 долара за одне горнятко. І то найкраща кава, яку я смакувала. А кави я відвідала багато:))  Місце для  ароматного  мокачіно з корицею   під  легкий джаз;  пахне  дерев”яна  підлога, гріють жовтим світлом цікаві плетені світильники, хороший  Wi FI і усміхнені офіціанти, які щасливі практикувати свою англійську з тобою. А ще там є просто райський гарячий шоколад, що подаються в глиняному кухлику на вогні з зефірками і чорними шматками шоколаду) (ааахх).

DSC_0530

Але і це не основне . Головна вулиця міста MALIOBORO мене ще й досі манить. Точніше ще менша вуличка біля Malioboro під назвою Sosro.  Насправді вона насичена різноманітними кав”яроньками з терасами або без,  реггі та рок-н-рол барчиками.  Для мене там рай.  Хочеш, ідеш на реггі вечірку, що майже кожного дня, де такі справжні дредові індонезійці деруть душу таким життєвим Бобом Марлі; а хочеш, ідеш на Рок-н-Рол вечірку і танцюєш, скільки маєш сили. Ну, якщо вже геть немає куди енергії або дурості дівати, йдеш на PUNK вечірку, де з довговолосими культурними маргіналами просто драйвуєш (ну ви знаєете як панки  зажигають, так?).

DSC_0594

І все це завершується неперевершеними посиденьками до світанку під гітару і душевні, для мене найдушевнішими, піснями про життя, кохання, печаль або радість. І тут неважливо, це англійська, індонезійська чи будь-яка інша мова. Бо всі все розуміють.

Вже світає, тепло як завжди, відчуваю трохи похололий асфальт, що за кілька годин буде майже 70 градусів від денної спеки. Але поки  на ньому сидиться прекрасно, цигарки і зорі, і Боб Марлі, зі своїм незмінним, і таким правдивими, і таким близьким і актуальним  “Don’t worry about a thing, ‘Cause every little thing gonna be all right!”.

DSC06632

Там я віднайшла маленького хіппі в себе в душі) і зрозуміла, що все набагато легше, ніж ми думаємо:)

 

 

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.
Проходь наші майстер-класи!
детальніше
Долучайся до нашої спільноти!
детальніше
Купуй в нашому онлайн-магазині!
детальніше